Остання сесія міської ради 2009 року відбулася 28 грудня. Підставою для її проведення стала необхідність уточнення бюджету. Запитів і звернень не планувалось. Але депутат обласної ради С.Жданюк (УНП) взяв слово у зв’язку з важливою інформацією, яка стала йому відома. Ось що він розповів. «Чутки про майбутню приватизацію міського комунального підприємства вже давно ходять містом, як і про плановане захоплення певними особами структур, що постачають воду і тепло у місто». Депутат С.Жданюк особливого значення їм не надавав, але днями йому стало відомо про те, що директор КМКП А.Дворецький надав юристу, який не працює в штаті КМКП, досить цікаву довіреність. У ній юристу, (чи не він у свій час працював в Управлінні будівництва?), доручають представляти інтереси КМКП в разі банкрутства. Зазначене доручення, на переконання депутата С.Жданюка, є незаконним. Враховуючи борги КМКП, під час розгляду у суді справи про банкрутство громада міста може втратити майно КМКП. Тому обласний депутат вважає за необхідність перевірити правомірність підписання А.Дворецьким такого доручення, так як це перший крок до задіяння рейдерських схем захоплення КМКП. С.Жданюк також згадав, що депутати нинішнього скликання вже прийняли рішення про заборону банкрутства комунальних підприємств, так як передбачали такий розвиток подій. Але рішення сесії від 29.02.2008р. №321 Дворецьким А.В. проігноровано, а небезпека в тому, що юрист може не надати суду цього рішення. І тоді втрати майна територіальної громади міста стають реальністю. Перед цим було зроблено ще один крок до захоплення підприємства: скорочення його працівників. Із переходом КМКП чи його підрозділів у приватні руки комунальні послуги для жителів міста зростуть у десятки разів! Адже влада не матиме жодного впливу на черго-вого олігарха Кузнецовська. Директор КМКП Дворецький пояснив, що дійсно був найнятий юрист, так як один з юристів КМКП перебуває на лікарняному, а в іншого - мало досвіду. Чи це в нього мало досвіду у сфері підготовки підприємства до передачі його іншому власникові? Чому юристу надано доручення представляти КМКП в разі банкрутства - пояснень надано не було, як і не було пояснень, чому не взято до уваги рішення сесії міської ради. Міський голова В.Коровкін, в підпорядкуванні якого перебуває А.Дворецький і якого він призначив на цю посаду, висловив сумнів щодо того, що А.Дворецький здатен розбазарити майно КМКП. У депутатів фракції “Батьківщина” (БЮТ) та інших жодних сумнівів щодо цього немає. Тому вони і підготували звернення, надруковане нижче.

  Міському голові В.Коровкіну Вимагаємо скликати 04.01.2010 року позачергову сесію Кузнецовської міської ради з питання відсторонення директора КМКП А.Дворецького від виконання ним службових обов’язків до розгляду прокуратурою м. Кузнецовськ, законності призначення директором КМКП А.Дворецького, правомірності надання директором КМКП А.Дворецьким громадянину Шимчуку С.В. довіреності на представництво інтересів КМКП в судових ін-станціях (апеляційних судах, господарських судах, апеляційних госпо-дарських судах, Вищому господарському суді України та Верховному Суді України, в адміністративних судах з повним обсягом прав, передбачених Цивільним процесуальним кодексом „України, а також представляти інтереси підприємства в справах про банкрутство), та скорочення штату працівників КМКП. Просимо на сесію міської ради запросити прокурора м. Кузнецовськ В.Теслюка. Депутати міської ради Волощук Н.А, Хвалько Н.С, Басараба А.А, Велікдус Є.В., Шаблій В.О., Макарчук М.М., Бортнік В.А., Пашко Р.Ф., Кедич О.Р., Дорожинський П.О., Грушевський П.П., Чернецький І.В.

Справжній шок довелося пережити у вересні 2009 р. пасажирам маршрутного таксі Рівне-Кричильск. Біля села Малинськ у Березнівському району водій автобуса Олександр Д. не зумів впоратись з керуванням. Автобус з’їхав у кювет, там перекинувся та знову... став на колеса. Шестеро пасажирів отримали поранення, їх відправили у Сарненську райлікарню, яка розташована ближче до місця ДТП, ніж Березнівська. Поранення отримали 74-річна Ніна Н., 44-річний Віктор Н., 18-річний Костянтин, 28-річна Ольга К. із селища Степань, а також — 21-річна Маргарита та 19-річна Ольга Ч. з Кузнецовська.

— Після надання медичної допомоги чотирьох потерпілих відпустили додому, — повідомив «РВ» Ярослав Мельничук з прес-служби УДАІ області. — Обставини ДТП з’ясують слідчі.

Водій сказав працівникам відділу ДАІ, що намагався обігнати мопедиста, проте маневр обгону був невдалим.

http://rivnepost.rovno.ua

  ДТП сталась у четвер вночі. Біля профілакторію Рівненської АЕС 32-річний майор СБУ Вадим Корінь їхав мотоциклом КТМ LG8 . Він не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, переїхав через бордюр та впав з мотоцикла. Транспортний засіб загорівся. Від отриманих травм майор помер в реанімаційному відділенні лікарні. Пасажир мотоцикла 32-річний Ігор Куц перебуває з травмами у лікарні.

На місці трагедії вигоріло 6 м.кв. трави, до сьогодні близькі і родичі покладають туди квіти. Транспортний засіб був безномерний. Слідства з цього приводу ніхто не проводитиме, притягати до відповідальності нікого...

P.S. Кількість працівників СБУ з Кузнецовська, які загинули в автомобільних аваріях, мала б наштовхнути керівництво цієї стркутури на певні висновки. Трагічний список розпочав начальник Кузнецовського відділення тоді ще КДБ, який не впорався з керуванням і загинув в с. Довговоля Володимирецького району. Брат колишнього начальника СБУ Володимира Конюка загинув на цій же автодорозі в результаті того, що автомобіль не справився з керуванням, злетів в глибокий кювет, в результаті від втрати крові загинуло ще троє осіб, пасажирів авто. Події теж відбувалися пізно вночі. Саме тому ніхто не побачив розбитого автомобіля. Ще один працівник скоїв аварію на території області.

  Росіянка прагнула простого жіночого щастя, навіть повірила, що його знайшла. А розплатою за жахливу помилку Світлани стала смерть на чужині, - повідомило «Рівне вечівнє».

  Повірила чужинцю, що він закохався
49-річна Світлана Бистрова жила у Санкт-Петербурзі самотньо. Коли до неї почав залицятись молодий чоловік, подруги лише зраділи за жінку, мовляв, нарешті і в неї з’явився шанс стати щасливою. Василь приїхав у Санкт-Петербург на заробітки з України. Йому було 34 роки. Світлана й сама щиро повірила, що Василь у неї закохався. Почали складати плани на спільне сімейне життя. Жінка несподівано заявила подругам, що продає свою квартиру та переїжджає жити з Василем в Україну. Ті почали відмовляти її від такого поспішного рішення.
- Василь за тебе значно молодший, а раптом покине, що тоді робитимеш на чужині?
- Не покине, він мене любить! — відповіла подругам Світлана. — У нього є дві квартири, навіть якусь спільну справу зможемо відкрити.
Світлана продала своє помешкання через агентство нерухомості за 100 тисяч доларів, взяла готівку та поїхала з Санкт-Петербурга. Подруги чекали, що щаслива наречена незабаром дасть про себе знати, розповість, де оселилась, проте жінка мовчала. Намагались за-телефонувати Світлані, проте її мобільний також не відповідав. Коли чергова спроба порозмов-ляти із жінкою не вдалася, одна з подруг запідозрила, що із зазвичай охочою до спілкування Світланою щось трапилось, і написала заяву в міліцію про її зникнення.

  Розпач «топила» у горілці
Коли Світлана погодилась їхати з Василем, він замовив таксі. За дорогу до України виклав тисячу шістсот доларів. Ще чималу суму дове-лося заплатити за нелегальний перетин Світланою кордону. Мешканка великого міста, яку Василь оселив у найманій оселі та познайомив зі своїм молодшим братом Володимиром, швид-ко почала нудьгувати в тихому поліському селищі Володимирець. Може, вона зрозуміла, що Василь її не кохає і одружуватись з нею не збирається. А можливо, хтось шепнув жінці, що Василь має і цивільну дружину, і дитину. Схоже, його цікавили лише її гроші. І Світлана почала топити у горілці свій відчай та розпач. Свідки згодом скажуть, що вона випивала по дві пляшки горілки за день і майже нічого не їла. Згодом, схоже, вирішила повертатись додому. Втім, той, кого вона вважала своїм коханим, стверджуватиме, що жінка з Володимирця хотіла перебратись у село, щоб пожити на природі, та просила, щоб знайшли для неї затишний буди-ночок. І Василь нібито попросив свого молодшого брата Володимира, щоб той допоміг йому з пошуками домівки для росіянки. Той будинок знайшов.
Того холодного грудневого дня Світлана знову напилася. Брати Ясинські взяли жінку під руки та посадили у таксі, а речі склали у багажник. Спершу таксист відвіз Василя в село, а Во-лодимир зі Світланою поїхали далі. Близько 22-ї години добрались до Борового Зарічненського району, проте таксист сказав, що на хутір не поїде, бо там погана дорога. Володимир попросив, щоб той його зачекав, а жінку він доведе до будинку сам, бо через лісопосадку дорога значно коротша. Через півгодини Володимир повер-нувся до авто сам. Він був знервованим.

  Брат за брата?
А 5 лютого 2008 року один з місцевих мешканців їхав підводою через лісопосадку. Біля сосни він побачив сумки, а неподалік вгледів людське тіло, закидане гіллям. Він розповів про це голові сільради. Викликали міліцію. Вбитою виявилась Світлана Бистрова. Судово-медичні експерти зробили висновок, що смерть від удушення настала задовго до виявлення трупа, а перед тим жінку побили.
— Досвідчені правоохоронці, щоб дізнатися подробиці життя загиблої жінки, відразу ж виїхали за її місцем проживання до Санкт-Петербурга,- розповів начальник УМВС України в Рівненській області Ярослав Голомша.— Спільно з російськими колегами нам вдалося з’ясувати, що загибла продала квартиру за 100 тисяч доларів та приїхала на Рівненщину до свого співмешканця Василя, жителя Володимирецького району, з яким познайомилася у Санкт-Петербурзі, де той був на заробітках. Під час розслідування було вста-новлено, що саме він та його молодший брат Володимир причетні до вбивства. За фактом вбивства було порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу України.
Міліціонери затримали обох братів. Василя свідки характеризували як хорошу та спокійну людину. Він ніколи не сидів, склавши руки, а їздив на заробітки. Молодший Володимир не працював, був запальним. Жили за гроші, які отримувала дружина на дитину. Він мав звичку брати в борг та не повертати його.
  Під час відтворення обставин загибелі ро-сіянки Володимир розповів та показав, як її вбивав. За версією Ясинського, він розлютився на Світ-лану за те, що вона його ображала, тому й вбив, а брату, мовляв, про це розповідати не став.
Під час слідства старший брат спробував передати молодшому записку у пачці цигарок. У ній було написано: «Вова, міняй покази, бо вдвох сидіти будемо». Тим часом дружина молодшого брата розповіла слідчим, що Василь телефонував її чоловіку і обіцяв, що вбивство Бистрової візьме на себе і таким чином звільнить брата від тюрми.
Слідчі довели, що вбивство росіянки було вбивством на замовлення, і суд це підтвердив. Замовником назвали Василя Ясинського, буцімто він заплатив Володимиру 2200 доларів за скоєння злочину та купив йому автомобіль «Сітроен».
— Упродовж досудового та судового слідства Василь своєї вини не визнавав, позиція його брата була непостійною, нелогічною та непослідовною. В останньому слові він просив суд його виправдати, бо Світлану він не вбивав, — розповів «РВ» адвокат Володимир Цуняк,- який є захисником Василя Ясинського.
Колегія Апеляційного суду області під головуванням Василя Сачука засудила Володимира Ясинського до 15 років позбавлення волі, Василя Ясинського — до 14 років позбавлення волі. Володимир брутально лаявся в суді, заявив, що вирок не зрозумів і буде його оскаржувати.

Жанна Пінчук



 

 Події червня та жовтня 1999р., які відбувались у нашому місті, детально сьогодні можна згадати, лише перегортаючи підшивки газет чи архівних матеріалів. Робота правоохоронних служб часто цього вимагає. Іншого способу покарання за вчинений злочин і торжества справедливості іноді просто не існує. Яскравим прикладом цього став злочин, здійснений у Кузнецовську в кінці вже минулого століття. Громадянин Василь М., працюючи на посаді дезактиваторника в цеху дезактивації Рівненської АЕС, схоже, зарплатою задоволений не був. Інакше б він за попередньою змовою ще з 4 особами не організував викрадення нержавіючого металу. Матеріальні цінності були вивезені з дільниці ремонтно-механічної майстерні цеху централізованого ремонту РАЕС. Все було продумано до дрібниць: подальшу реалізацію мав здійснити приватний підприємець з Черкас Роман Ш. Об’єми труб, шестигранників та кругів були досить великими. Тому довелось залучити автомобіль МАЗ. Все це зберігалось у схованці спецкорпуса блока №3, яку було підготовлено ще в червні 1999р.   

 
  Громадянин Василь М. ховав та готував до викрадення заготовки особисто, особисто брав участь у завантаженні на авто металу у листопаді 1999 року.
  Залишився останній крок – вивезти завантажений автомобіль за межі контрольно-пропускного пункту. Документи на метал були виписані на ім’я одного із співучасників злочину. Ввівши в оману військовослужбовця в/ч №3045 поясненням про те, що матеріал оформлений, але ще не оплачений по бухгалтерії, зловмисникам вдалось задумане.
  Останнім пунктом злочинного плану було прибуття в раніше обумовлене місце – район будівництва індивідуальних гаражів за мікрорайоном Ювілейний в м.Кузнецовську. Тут мало відбутись перевантаження викраденого нержавіючого металу на автомобіль ЗІЛ-130 приватного підприємця Романа Ш., який навіть уявити не міг всіх хитросплетінь даної афери. Саме під час цієї процедури Василя М. та 4-х співучасників затримали працівники міліції. Чотирьох з них було засуджено і вони вже відбули покарання, а одна з дійових осіб, перебуваючи на підписці про невиїзд, кинулась в біги. Громадянину Василю М. вдалось без документів перейти стільки кордонів, що йому могли б позаздрити професійні шпигуни і розвідники. Дістався він навіть Піренейського півострова. З часом почав обживатись у незнайомій країні, вивчив мову, працевлаштувався, придбав будинок, одружився. Життя увійшло в нормальне русло і про події 1999 року в Україні вже і не згадувалось.
  Але воістину сліпа Феміда бачить далеко. Невелика помилка колишнього жителя нашого міста, і вже швидкими темпами готується екстрадиція. Повернення із заморських країн в місто енергетиків не було радісним і схожим на повернення на Батьківщину.
  Проводилось судове слідство і вже 12 грудня минулого року кримінальна справа розглянута Кузнецовським міським судом. Громадянина Василя М. обвинувачено в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдала істотної шкоди. За статтею 185 Кримінального кодексу України (частина 3) йому оголошено вирок: 3 роки позбавлення волі із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України, яка передбачає 1 рік іспитового строку. При цьому діятиме заборона на виїзд за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції м.Кузнецовська. Таким чином була поставлена крапка у найтривалішій кримінальній справі в історії правосуддя міста.
  В.Мартинюк, помічник прокурора міста
  

Коментар прокурора міста Андрія Джуса.
  Дійсно, це справа з розряду незвичайних. Принаймні за останні 10 років подібного випадку зареєстровано не було. Злочин розкрито і всі винуватці понесли покарання. Це свідчить про ефективну співпрацю правоохоронних органів України та країн Євросоюзу. Чітко, злагоджено спрацювали правоохоронці обох країн.
  При екстрадиції затриманого були дотримані вимоги Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародно-правові договори нашої держави щодо екстрадиції злочинців.
  Окремо слід наголосити, що колишньому жителю нашого міста час переховування за кордоном не зменшив міри покарання за давністю розслідування.



За матеріалами Кузнецовської міської газети "Вісті"  

  Значні порушення були встановлені внаслідок перевірок Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на автодорогах області.  Як повідомив голова Рівненського відділення АМКУ В'ячеслав Біліба, на маршруті Рівне - Кузнецовська було виявлено, що виручка від перевезень була заниженою у 2 - 3 рази. Отже, підвищення ціни за проїзд по даному маршруту з 18 до 23 грн. є абсолютно необгрунтованим. Реально різниця в ціні на квиток  пішла на збагачення власника маршруту.

Ніби продовженням, але вже реальним, стали події у райцентрі Здолбунів на Рівненщині. У Святвечір 6 січня п'ятеро молодиків затягнули 16-річного юнака у підвал. Один із них 20-річний Роман вимагав від хлопця гроші. Отримати їх йому не вдалося. Як кару вибрали зґвалтування. Дружки допомагали тримати підлітка, а Роман його ґвалтував. За інформацією начальника райвідділу міліції Р.Мельника вже порушено кримінальну справу за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Підозрюваного затримано і взято під варту. Його дії підпадають під статтю, яка передбачає від трьох до семи років позбавлення волі.

Після фільму поширеного в Інтернеті про Рівне в обласному центрі засідала комісія з питань духовності і моралі. В декількох містах Рівненщини проведені громадські слухання на цю тему. А мораль продовжує занепадати тому, що законодавство фактично дозволяє пропаганду насильства і порнографії. Депутатам Верховної Ради не до нас, їхніх синів не ґвалтують.